Булінг (англ. bully — залякувати, цькувати) — прояв агресії з подальшим    залякуванням особистості і появою можливості її повного підпорядкування собі і своїм  інтересам.

За даними дослідження ЮНІСЕФ, проведеного в лютому 2017 року, в усій Україні, 67 % дітей стикалися з випадками булінгу та 24% українських школярів піддавались булінгу.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

• Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
• Вони не беруть участь у спільній класній діяльності
• Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно. 
• Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.
• Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
• Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
• Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
• Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

Як допомогти дитині-агресору

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина - агресор, радимо: 

•  Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".
•  Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших.
• Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.

Що робити батькам?

 Але багато батьків, потрапляючи в таку ситуацію, просто не знають, як себе поводити і що робити. Як захистити свою дитину, не зашкодивши їй при цьому?

Пам’ятайте: дитина не може впоратися з булінгом самостійно! Діти зазвичай не розповідають про насилля батькам, тому важливо навчитися розпізнавати ознаки булінгу.

Щодня розмовляти з дитиною про її справи в школі. Це кілька хвилин на день про те, як і з ким дитина проводить час у школі, що відбувається дорогою додому тощо. За розмовою спостерігати за настроєм дитини. За можливості відвідувати дитину у школі, зустрічати її зі школи.

Розвивати здорову звичку боротьби з хуліганством і нетерпимість до залякувань. Ваші діти повинні знати, що це ненормально залякувати чи стояти осторонь, коли ображають іншого. Навчити дитину просити про допомогу дорослих і не боятися розповідати про знущання. Пояснити, що вам (батькам) можна довіряти і ви допоможете у будь-якій ситуації.

Навчити дитину правильно користуватися Інтернетом, соціальними мережами. Пояснити, що таке кібербезпека і як протистояти кіберзалякуванню. Установити ліміт часу роботи в мережі.

Бути прикладом доброти і лідерства для своєї дитини. Кожного разу, коли ви говорите з іншою особою образливим тоном, ви вчите дитину знущанню. Важливо вчити дитину робити добро і проявляти співчуття. Це запорука хороших стосунків з однолітками.

Якщо ваша дитина вже стала жертвою шкільного булінгу, за жодних умов не можна ігнорувати чи замовчувати виявлені факти жорстокої поведінки над дитиною. Рекомендовано повідомити в усній чи письмовій формі про насилля адміністрацію навчального закладу.

Ці 6 порад психолога допоможуть полегшити адаптаційний період першокласника в школі, а також підкажуть батькам правильну лінію поведінки на цьому новому етапі життя.

1.     Зберігайте спокій і впевненість в тому, що все буде добре. Звичайно, кожна мама чи тато хвилюються за свою дитину, особливо в такий відповідальний момент – перший раз в перший клас. Але пам’ятайте, що саме своїм настроєм і своїми думками, ми формуємо у дитини установку на майбутнє навчання в школі. Тому намагайтесь продемонструвати дитині свою впевненість в тому, що все буде добре, свій спокій і віру в сина/дочку. Ні в якому разі не лякайте дитину школою, стримуйте свої побоювання і острахи. Просто вірте в свою дитину і сприймайте її такою, як вона є.

2.     Формуйте позитивне ставлення до школи і вчителів, але водночас будьте чесними. Не варто ідеалізувати школу, говорячи, що там буде безмежно весело, цікаво, захоплююче. Слід говорити правду про можливі труднощі, про необхідність слухати вчителя, виконувати інструкції, які інколи не подобаються. Але обов’язково переконуйте дитину в тому, що все буде добре, що вона справиться, зможе знайти те, що їй до душі, знайде друзів і отримає радість від пізнання нового.

3.     Завжди позитивно відзивайтеся про школу і вчителів. Діти в такому віці все ще дуже залежні від батьківської думки. Вони складають свою думку, своє враження про щось нове (в даному випадку про школу) на основі висловлювань і ставлень батьків. Тому, якщо ви хочете, щоб вчитель став авторитетом для вашого першокласника, ніколи не говоріть поганого про нього при дитині. Це сприятиме гарній поведінці дитини в школі і додасть мотивації до навчання.

4.     Уникайте додаткових стресів і навантажень. Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Початок навчання у школі і так є серйозним стресом для 6-7-річних дітей. Тому, якщо заняття спортом і музикою здаються вам необхідною частиною виховання вашої дитини, почніть водити її туди за рік до початку навчання або після того, як диина адаптується. Повноцінний відпочинок на цьому етапі дуже важливий. Тому нехай дитина проводить більше вільного часу на свіжому повітрі, граючись з друзями.

5.     Слідкуйте за режимом дня і повноцінним харчуванням. Розпорядок дня, який не змінюється, допоможе дитині швидше адаптуватися до нових умов. Якщо ваш першокласник – шестирічка, то бажаний і денний сон хоча б на одну годину. Особливо зверніть увагу на харчування дитини. У її раціоні повинні бути присутніми білки (м’ясо, риба, сир, яйця), молочні продукти, вершкове і рослинне масло, свіжі овочі і фрукти, соки. Організм зараз як ніколи потребує додаткової енергії, адже справитися і пристосуватися до нових умов – досить серйозне завдання.

6.     Будьте особливо уважними до почуттів дитини в перші місяці. Не пропускайте труднощі, які можливо, виникнуть у дитини. Слухайте сина/дочку, говоріть про школу, про події, про почуття. Намагайтеся разом знаходити шляхи, розповідайте про себе в шкільні роки. Будьте з дитиною більш терплячими і чуйними, щоб вона відчувала спокій і підтримку вдома.

Успіхів вам!

За матеріалами сайту "Дитячий психолог"

Як підготуватися до тестування

(рекомендації батькам майбутніх першокласників)

Для вступу в перший клас дитина повинна уміти зв’язно висловлювати свої думки, орієнтуватися у просторі та часі, володіти елементарними знаннями з математики (скласти числа, назвати геометричні фігури), працювати з письмовим приладдям.

Наведемо деякі рекомендації для батьків майбутніх першокласників, складені на підставі досвіду вчителів початкових класів. Завдяки цим рекомендаціям батьки зможуть самостійно підготувати свою дитину до тестування.

Дитина, що йде в перший клас, повинна вміти скласти просту розповідь про себе і свою сім’ю, знати, чим займаються батьки на роботі, орієнтуватися в часі і просторі. Плюсом до знань дитини буде уміння відрізняти різні професії, знати, хто і чим може займатися. Малюк повинен розуміти відмінність між дикими і домашніми тваринами і птахами, знати основні види дерев, кущів, квітів, розуміти, які з них відносять до кімнатних, а які до вуличних.

Для підготовки дитини до тестування можна користуватися зошитами з друкованою основою для дошкільнят. У них складені зрозумілі вправи на розвиток уваги, логічного мислення, розвитку пам’яті.

Для розвитку математичних знань дитини вчіть її рахувати палички, кубики, сходинки, виконуйте арифметичні вправи, не забувайте, що займатися з дошкільниками потрібно в ігровій формі.

Для розвитку письмових здібностей давайте дитині малювати, писати, розфарбовувати картинки, ліпити з пластиліну і займатися аплікацією. Чим краще розвинута у нього дрібна моторика, тим краще будуть його успіхи при письмі.

Налаштуйте дитину на те, що в тестуванні немає нічого страшного і самі ведіть себе спокійно. Ваша схвильованості передасться дитині, і вона теж почне переживати.

Більше інформації можна знайти тут: 
Завдання для домашнього тестування

Захист дітей та їх прав у суспільстві
Вправи з профілактики насилля в учнівському середовищі
Буклет "ПРОФІЛАКТИКА НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОЇ ПОВЕДІНКИ"
Алгоритм дій під час виявлення випадків насилля
Тренінги, лекції та бесіди для проведення заходів
Тренінг "Ми проти насилля" (11-12 років)

Відео "Як насилля в родині впливає на долю дитини?"

Г.А.Чепурний "Мнемотехніка"